Мінфін
СПЕЦПРОЄКТ: СВІТ ПІСЛЯ ЕПІДЕМІЇ
73% читачів «Мінфіну» змінять ставлення до грошей і накопичення після локдауну
Життя і COVID-19: ми провели масштабне опитування і дізналися, як епідемія вплинула на наше ставлення до грошей, інвестицій, роботи, витрат, ризиків і планів на майбутнє
Складні часи можуть багато чому нас навчити. Це добре знають ті, хто пережив лихі 90-і, пам'ятають світову фінансову кризу 2008-2009 років, неспокійні 2014-15 роки. Не стала винятком і нинішня криза, викликана пандемією коронавірусу.

Протягом всього карантину «Мінфін» цікавився у читачів, як обмеження і спад в економіці впливають на життя, фінансовий стан і рішення, що приймаються. Тепер ми раді поділитися з вами результатами і своїми висновками.

Повну й оперативну інформацію про ситуацію з епідемією COVID-19 дивіться у спеціальному розділі «Мінфіну».

Заощадження - не все так погано!

Фінальне опитування, проведене 26-28 травня, показало, що до моменту відновлення роботи громадського транспорту тільки 15% читачів підійшли з боргами, а 14% -залишилися без заощаджень.
При цьому 24% учасників опитування мали суми від 10 до 50 тис. гривень, а 17% - накопичення від 100 до 200 тис. гривень. Окремо варто зауважити, що 20% читачів мають фінансовий запас на рівні більше 500 тис. гривень.
Тож не дивно, що з такою фінансовою подушкою безпеки майже чверть читачів ще на початку кризи були впевнені, що зможуть прожити в умовах карантину півроку і більше. Добре, що не знадобилося перевіряти це на практиці, і після двох місяців влада почала поступово скасовувати обмеження.
Цікаво те, що різкий «локдаун» змусив людей по-новому подивитися на важливість заощаджень. І, судячи з усього, людей, які бажають накопичувати і інвестувати капітал в Україні буде все більше. На наше запитання про те, як криза змінила ставлення до грошей, 45% читачів відповіли, що стримають свої бажання і витрати, а ще 28% - що почнуть відкладати гроші.
І в цьому процесі багато що залежатиме від того, як поведуть себе банки і фінансові компанії. Зараз українці тримають на банківських депозитах близько 520 млрд. гривень, з яких 235 млрд. гривень припадають на валютні вклади. Але це далеко не межа. Наші дослідження показують, що майже половина опитаних вважають за краще зберігати гроші в кеші.
А ці суми могли б працювати і приносити дохід. Причому дохідність сьогодні можуть забезпечити не тільки банківські депозити. Сьогодні в Україні з'являються фінансові компанії, що готові запропонувати населенню інвестиції з фіксованим доходом, який помітно перевищує дохідність банківських депозитів.

І в даному випадку як банкам, так і небанківським установам доведеться враховувати один важливий факт. Велика частина населення, яка, як ми переконалися, все ще має заощадження в кубушці, якийсь час не буде здійснювати великих покупок, бажаючи переконатися, що ситуація дійшла до норми. Це впрекрасна нагода поборотися за вклади та інвестиції. Адже поки що тих, хто має намір після карантину відкрити депозит або почати інвестувати - всього 10%.

Криза мине, а віддалений доступ залишиться

Результати могли б бути набагато гіршими. Адже не секрет, що криза стимулювала безробіття і відправила у нокаут багатьох підприємців.
За оцінками Торгово-промислової палати України лише за квітень кількість безробітних збільшилася на 1-1,3 млн. осіб. Ще в кінці березня висловлювалися оцінки, що через карантин зупинили роботу близько 600-700 тисяч підприємців, малих підприємств сфери послуг, установ сфери освіти, які дають роботу 3,5-4 млн осіб.

Кількість тих, хто залишився без коштів, могла бути більшою, якби бізнес не показав свою здатність адаптуватися до нових умов. Багато магазинів, які раніше працювали в офлайн і онлайн режимах, переключилися на онлайн.

Банки оперативно перебудували свою роботу: відправили частину співробітників на дистанційну роботу і підвищили норми безпеки для тих, хто продовжив працювати у відділеннях. Банки і страхові компанії не приховують, що збільшать інвестиції в онлайн продукти - мобільний банкінг і електронні поліси.

Не відстають від загальних тенденцій і забудовники, які оперативно створили віртуальні тури своїми об'єктами нерухомості, давши змогу клієнтам обирати квартири, не виходячи з дому. Ресторани почали працювати в режимі доставки їжі додому. І таких прикладів безліч!
Здатність пристосовуватися стала запорукою того, що дуже багато наших читачів продовжили працювати в період карантину. Зокрема, 57% учасників одного з наших опитувань підтвердили, що карантин не позбавив їх зайнятості.

При цьому 27% відзначили, що мають намір повернутися на колишнє місце, як тільки це стане можливим. Ті ж, кого карантин змусив переглянути своє ставлення до роботи, опинилися в меншості. 9% читачів мають намір шукати вакансії з віддаленим режимом роботи, а 7% - встигли за час карантину освоїти нову професію і тепер хочуть працевлаштуватися в новій для себе сфері.
У будь-якому випадку «дно» пройдено. І хорошим індикатором цього є сервіси пошуку роботи. Судіть самі, 12 березня, напередодні карантину, на сайті Work.ua було розміщено 54 тисячі вакансій. До кінця квітня їх кількість скоротилася більш ніж удвічі - на 26 квітня було всього 22,8 тис. вакансій.

Після відновилося зростання і зараз кількість пропозицій від роботодавців досягло близько 32 тис.
Якщо не станеться повторних криз, то з 4 кварталу цього року може початися зростання. А через рік у нас є шанс, що ринок праці зможе плавно повернутися до стану початку 2020 року",
– вважає Артур Міхно, засновник Work.ua.
Схоже, що навичка віддаленої роботи може залишитися з нами надовго.
"Ідея помістити сім тисяч осіб в один будинок може залишитися в минулому", - вважає глава банку Barclays.

А ось у Morgan Stanley керівництво вже заявило про плани позбавитися від зайвої нерухомості. Наприклад, британський бізнесмен Мартін Сорелл вважає, що 35 млн фунтів, які йому щорічно доводиться витрачати на дорогі офіси, краще вкладати у співробітників.

Щоправда, психологи вже зараз говорять про те, що ховати офіси рано. Багато співробітників хочуть, щоб їх праця була помітною, щоб їх помічало і цінувало керівництво. Практика попередніх років показує, що співробітники на віддаленому доступі рідше отримують підвищення або надбавку до зарплати. Є також ризик руйнування команд, які втратять почуття причетності до спільної справи.

Розраховувати тільки на себе

Такий вже мабуть менталітет громадян України, що вони завжди вимагають від держави підвищених соціальних зобов'язань і допомоги, але в той же час не особливо розраховують на їх надання.
Протягом карантину держава всіляко намагалася розігрувати карту підтримки бізнесу і незабезпечених верств населення. Було задекларовано безліч заходів протидії кризі. ФОПам дали послаблення щодо сплати ЄСВ, податку на землю і оренду.

Населенню пообіцяли кредитні канікули і відсутність штрафів за несплату комуналки. Незважаючи на все це, 70% читачів заявили, що жоден із заходів їм так і не знадобився. «Мінфін» у своїх статтях не раз писав про те, що багато заходів так і не запрацювали.

Банківські клієнти у своїх коментарях неодноразово скаржилися на те, що банки не поспішають надавати відтермінування за кредитами, а ФОПи воліли платити податки, щоб уникнути проблем у майбутньому.
Експерти відзначають, що для швидкого відновлення економіки бізнесу потрібні доступні кредити. Держава зробила спробу вирішити цю проблему за рахунок програми доступного кредитування малого і середнього бізнесу «5-7-9». Але, на жаль, поки що її результати не вражають. Як повідомили у Міністерстві фінансів, за перші 100 днів дії програми банки разом видали 462 пільгових кредити на загальну суму 283,5 млн грн.
Певні надії на зниження вартості кредитів виникали у зв'язку зі зниженням Нацбанком облікової ставки до 8%. Однак, це скоріше призвело до зниження ставок за депозитами, ніж до здешевлення кредитів. Є сумніви в ефективності програми довгострокового п'ятирічного фінансування.

НБУ видає банкам гроші під 8% річних. При цьому рефінансування не цільове. А це означає, що банки можуть направляти його в ОВДП, які дають достатню дохідність, щоб без особливих ризиків заробляти на різниці.

Таким чином, проблема ефективної підтримки економіки залишиться на порядку денному цього і наступного року.

Чого ми боялися

Найрадикальнішим чином карантин вплинув на наше ставлення до власного здоров'я та санітарним нормам.
І це не дивно, адже майже половина опитаних на початку карантину зазначила, що найбільші побоювання викликає ризик підхопити COVID-19.

І тільки чверть учасників опитування побоювалися втратити роботу і джерела доходу. Як виявилося, боятися слід було, швидше, економічних наслідків «сидіння вдома». За даними МОЗ на 28 травня, в Україні захворіло 22 382 осіб, з яких вилікувалися 8 439 і померло 669 осіб. Кількість людей, які втратили роботу, при цьому перевищує 1,3 млн. осіб. Тим не менш, всі розуміють, що цифри захворюваності і смертності могли б бути набагато вищими, якби не заходи з протидії епідемії.
Навіть якщо світ повністю прийде в норму і оговтається від пандемії, практика масового застосування масок, антисептиків, самоізоляції і карантинів на локальному та загальнодержавному рівні може залишитися нормою в більшості країн світу.

І Україна - не виняток. Як впоратися із подібними ризиками в майбутньому без таких масштабних економічних втрат - це те завдання, над яким доведеться ламати голову вченим, медикам і політикам у найближчі роки.
Читайте також:

© 2008-2020 ТОВ "МiнфiнМедiа". Код ЕГРПОУ: 35506859
Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки з гіперпосиланням виду: www.minfin.com.ua
Телефон: (044) 392-47-40
Дзвінок в межах території України з усіх номерів операторів мобільного та міського зв'язку за тарифами операторів
Графік роботи: понеділок - п'ятниця з 09:00 до 18:00
Юридична адреса: Україна, Київ, Вадима Гетьмана, 1-Б, 3 поверх