Мінфін
СПЕЦПРОЄКТ

Яким буде світ після карантину


Світ поступово починає виходити з карантину. Китай вже щосили розкочегарює економіку. Не дочекавшись повного загасання епідемії, поступово послаблюють обмеження США і Європа.
Великий карантин змінить світ до невпізнання. Іншим буде все - від нових підходів у плануванні сімейного бюджету до тектонічних зрушень у глобальній економіці і на ринку праці.
І все ж, швидкого відновлення чекати не доводиться. Коронавірус і Great Lockdown занурює світ в найглибшу економічну кризу з часів Великої депресії.

Але це не єдиний, а, можливо, і не головний наслідок нової хвороби, що накрила людство, і вимушеної ізоляції.

Чи зуміє світова економіка знову стати єдиним цілим після розриву більшості традиційних ланцюжків поставок? Чи збереже долар США свою роль резервної валюти? Чи зможе Китай перебрати роль Штатів у глобальному розкладі? Як зміниться ринок праці і звички споживачів? На ці та багато інших питань «Мінфін» шукатиме відповіді у нашому новому проекті «Яким буде світ після карантину».
Що прийде на зміну долару - китайський юань або світова крипта
Світова економіка зупинилася на роздоріжжі. Глобальним гравцям належить визначити її подальший вектор розвитку. Головна інтрига - чи зможуть Штати утримати свою першість у світовому розкладі і, відповідно, чи залишиться і як довго долар США світовою резервною валютою.

Кінець глобалізації

Світовій економіці належить пережити один з найскладніших періодів з часів Великої Депресії. За прогнозами МВФ, цього року її чекає 3-відсоткове падіння.

Для порівняння, у попередню кризу (Велика рецесія, яка накрила світ у 2008 р) падіння світової економіки не дотягнуло і до 1%. І це ще не все.
Світова економіка вийде з ізоляції кардинально іншою і зміниться більше, ніж коли-небудь раніше, більше, ніж після Великої депресії і Великої рецесії,
– пише виконавчий директор Оновленого Бреттон-Вудської комітету Марк Узан.
Інший світ – це перш за все, відхід від глобалізації. У відповідь на пандемію країни закривають кордони і порушують багато аспектів міжнародного співробітництва. Поки що неясно, чи захочуть національні уряди повертатися до старих правил, або остаточно відмовляться від ідеї глобалізації. І якщо світ знову почне відкриватися, то чи буде він таким же відкритим, як раніше.

Руйнування глобалізації почалося ще задовго до пандемії. Затятим прихильником цього процесу був президент США Дональд Трамп, який з легкістю розвалював багатосторонні міжнародні угоди (яскравий приклад – вихід США з угоди за кліматом) і активно вів торговельні війни.

Зараз процеси деінтернаціоналізації можуть тільки прискоритися.

По-перше, закриття китайських підприємств показало всьому світу глибину і всі вади залежності від них, а головне – порочність існуючих логістичних ланцюжків.

По-друге, потужна криза вимагає від держав небувалих протекціоністських заходів для підтримки національних економік.

Зараз близько половини компаній мають намір переглянути відносини з постачальниками на користь більш надійних пропозицій усередині країни, що означає кінець глобалізації в її нинішньому вигляді.

Такі дані опитування, проведеного в березні цього року серед 2,9 тис. керівників підприємств у всьому світі. Про це написала німецька Die Welt.
Коронавірус виявляє уразливості глобалізованої економіки і може призвести до того, що підприємства в майбутньому, можливо, знову будуть більш активно вести виробництво на локальному рівні,
– вважає головний економіст французької інвестиційної компанії Ostrum Asset Management Філіп Вехтер.
COVID-19 прискорить зміни в світі, який вже давно рухається до багатополярності.
Крім США і Китаю виникне більш сильний і централізований Євросоюз, Росія стане буферною зоною між Китаєм і Європою, Індія почне грати все більш важливу роль в світовій економіці, Туреччина буде прагнути стати домінуючою силою в Середземномор'ї,
пише вчений, консультант з питань геополітичних ризиків, глобальних стратегій і міжнародних відносин Джейкоб Л. Шапіро.
Він вважає, що в рамках цих різних мереж посилиться інтеграція, а економічна взаємодія між ними знизиться. Хоча далеко не всі економісти готові поховати глобалізацію.

Лауреат Нобелівської премії з економіки (2001) «за аналіз ринків з несиметричною інформацією» і один з найвпливовіших економістів світу Джозеф Стігліц впевнений, що створена після пандемії економічна система повинна бути більш сприйнятливою до того, що економічна глобалізація обігнала глобалізацію політичну.
Доки зберігається така ситуація, країнам доведеться шукати більш міцний баланс між перевагами глобалізації та необхідною опорою на власні сили
– говорить Джейкоб Л. Шапіро.

Чи стане Китай новими Штатами

У посткризовому світі можуть глобально змінитися не тільки ставлення до глобальних економічних зв'язків, але і світовий лідер, що задає тон у світовій економіці і політиці. Китай, нарешті, зможе здійснити свою мрію, відібравши роль провідної держави у Штатів.
Пандемія COVID-19 прискорить зміни, що вже почалися: відхід від глобалізації, орієнтованої на США, у бік глобалізації, орієнтованої на Китай,
вважає заслужений науковий співробітник Інституту Азії при Національному університеті Сінгапуру Кішор Махбубані.
Статус Сполучених Штатів як світового лідера за останні сім десятиліть був заснований не тільки на багатстві і внутрішній стабільності, але і на здатності і готовності зібрати і скоординувати глобальну відповідь на кризи.

Пандемія коронавіруса перевіряє всі три елементи лідерства США. І поки Вашингтон не проходить випробування. Пекін же швидко і вміло використовує переваги, заповнюючи вакуум, що утворився, щоб позиціонувати себе в якості світового лідера.
Пекін активно діє відразу за декількома напрямками:
Рекламує власну систему, підкреслюючи ефективність своєї моделі внутрішнього управління

Надає матеріальну допомогу іншим країнам. Коли жодна європейська держава не відповіла на наполегливе прохання Італії про медичне обладнання та захисне спорядження, Китай публічно зобов'язався відправити 1 тис вентиляторів легенів, 2 млн масок, 100 тис респіраторів, 20 тис захисних костюмів і 50 тис тестових наборів.

Одержавши гуманітарний вантаж з Китаю, президент Сербії назвав європейську солідарність «казкою» і заявив, що «єдина країна, яка може нам допомогти, - це Китай».

За китайською гуманітарною допомогою вже закріпилася назва – "Шовковий Шлях Здоров'я". І розглядають її не інакше, як частину глобального проекту "Пояс і Шлях" з повернення КНР світового лідерства.

Перевага Пекіна полягає в тому, що матеріальна допомога, яку він надає - критично необхідні для боротьби з коронавірусом товари. А левова частка світових потужностей з їх виробництва (від масок до антибіотиків) розташовані саме в Китаї.

Аналогічним чином раніше чинили і Штати. Під час кризи, викликаної вірусом Ебола, у 2014-2015 роках США зібрали і очолили коаліцію десятків країн, щоб протистояти поширенню цієї хвороби.

Зараз же Сполученим Штатам не вистачає ресурсів і можливостей для задоволення власних потреб, не кажучи вже про надання відчутної допомоги іншим державам.

Сприяє зменшенню боргового тягаря найбідніших країн. 15 квітня «велика двадцятка», включаючи Китай, дозволила країнам-боржникам призупинити виплати боргів своїм членам на вісім місяців.
Раніше подібні питання Китай вирішував кулуарно, виторговуючи вигоди для себе. Нинішнє рішення «великої двадцятки» означає, що Пекін тепер готовий координувати свої дії з іншими кредиторами. Це є ознакою того, що він готовий витратити гроші, щоб отримати нову роль,
— пише The Economist

Світ ще сильніше підсів на долар

У боротьбі за світове лідерство у Штатів залишається наймогутніша зброя - долар. Він покриває 80% глобальних ланцюжків постачань і близько 67% усіх здійснюваних у світі випусків цінних паперів і валютних резервів.
Хоча Китай є другою за величиною економікою в світі, його фінансовий вплив значно відстає від американського. Юань поки що становить всього 2% платежів і світових резервів.

Більш того, зараз США ще сильніше присаджують світ на доларову голку. І ось чому.

Криза, що почалася в результаті пандемії, підвищила попит на долар, одночасно скоротивши пропозицію. Торгівля застопорилася, підприємства скорочували кредитні лінії, інвестори скидали активи і йшли в доларовий кеш.

31 березня ФРС запустила механізм «викупу». Він дозволяє іншим центробанкам тимчасово обмінювати свої запаси американських казначейських зобов'язань на долари замість того, щоб продавати їх на неліквідному ринку. Заходи, схоже, спрацювали: 6 квітня базис євро-долар досяг 12-річного мінімуму.
Така «великодушність» тільки посилить залежність від долара. Оскільки центральні банки накопичують ще більше американських облігацій, які можуть стати буфером в момент наступної кризи,
— говорить професор торговельної політики Корнельського університету Есвар Прасад.
Але саме ця обставина може прискорити і зворотній процес – диверсифікації валютних ризиків. Частина країн почнуть це робити побоюючись, що залежність від ключової валюти буде тільки посилювати шоки в майбутньому. Частина – збільшувати використання юаня через розширення торговельних відносин з Китаєм.

Світові економісти називають три чинники, які дозволять юаню розширити вплив у майбутньому:

  • зростаюча привабливість державних облігацій Китаю;
  • посилення Китаю в ролі кредитора;
  • посилення технологічного впливу.

На які контрзаходи підуть Штати, щоб не допустити подібного розвитку подій, не відомо. Але це цілком можуть бути і дуже неординарні кроки, подібні до відмови від золотого стандарту і виходу з Бреттон-Вудських угод при Ніксоні у 1972 році.

Зараз Штати також можуть перекроїти світову фінансову систему на свою користь. Наприклад, оголосивши про введення нової світової розрахункової криптовалюти, прив'язаної до долара. Тим паче, що блокчейн-платформа і сам прототип вже існують в рамках SDR (спеціальні права запозичення, або СПЗ МВФ).
Як зміняться макроекономічні стандарти

Тектонічні зміни будуть відбуватися і в частині глобальних стандартів. Вже зараз можна виділити 5 основних напрямків:
1
Неприйняття ризику інвесторами
За даними Інституту міжнародних фінансів, з моменту початку пандемії акцій і облігацій країн з ринком, що формується, було виведено $80 млрд. Це майже в чотири рази більше, ніж під час фінансової кризи 2008р.

Найближчим часом інвестори навряд чи будуть готові сильно ризикувати. Адже далеко не всі зможуть пережити цю кризу, продовжуючи акуратно обслуговувати свої борги. Це стосується не тільки держав, але й окремих галузей економіки і підприємств.
2
Бум дефолтів
Пандемія спровокує небувале зростання заборгованості країн, підприємств і домогосподарств. Якась частина цієї заборгованості, звичайно, буде списана і на суверенному, і на корпоративному, і на побутовому рівні.

Але і цього може виявитися недостатньо для того, щоб запобігти масових дефолтів. Нещодавно про відмову обслуговувати борг оголосив Ліван. І залишатися на самоті, швидше за все, він буде недовго.

«Ймовірність дефолтів зараз зростає в рази і кільком країнам не вдасться їх уникнути», - вважає керівник відділу ринків J. P. Morgan International Девід Стаббс.
3
Посилення нерівності
Найглибша криза змушує національні уряди надавати безпрецедентні заходи підтримки своїх економік. США витратять на стимулюючі заходи $2 трлн.

Великобританія готова надати своїм компаніям кредитні гарантії на £330 млрд ($400 млрд), що становить 15% від ВВП країни. Євросоюз виділив €37 млрд у рамках заходів для захисту економік блоку від впливу коронавіруса.

Міжнародні кредитори збільшують підтримку країн, що розвиваються. Однак наявного у МФО ресурсу не вистачить, щоб задовольнити всі запити, що тільки збільшить нерівність між країнами.
4
Відмова від діючих макроекономічних стандартів
Європейські країни вже відмовилися від своїх бюджетних правил – Маастрихтських критеріїв, у межах яких допускається дефіцит держбюджету в розмірі не більше 3% від ВВП.

Єврокомісія надала членам ЄС повну гнучкість у бюджетних правилах, щоб вони могли збільшити свої витрати. Дефіцит бюджету США у 2020 р збільшиться майже в чотири рази до рекордних $3,8 трлн, або 18,7% ВВП. Міжнародні кредитори закривають очі і на збільшення бюджетного дефіциту країн-позичальників.
5
Прискорене впровадження безумовного доходу
Все більше країн нині застосовують прямі виплати домогосподарствам. Наприклад, в США вже прийняли рішення виплатити до 1200$ кожному дорослому американцеві, який заробляє до 75000$.

В Гонконзі кожна людина старше 18 років може отримати 10 тис. гонконзьких доларів. При тому, що мінімальний дохід на острові становить 4 600 гонконгських доларів на місяць.

В Японії гроші отримають усі, незалежно від віку, доходу і робочого статусу. Австралійський уряд вирішив виділити по 750 місцевих доларів пенсіонерам, інвалідам, безробітним та іншим малозабезпеченим людям.

Не виключено, що такі заходи підтримки будуть практикуватися ще довго. Особливо враховуючи, що глобальне безробіття досягне рівня, небаченого з часів Великої депресії.
6
Посилення державного втручання
Чим вищою буде підтримка держави слабшаючим галузям, тим вищим буде ступінь державного втручання.

Наприклад, Європейські компанії, які потрапили в програму вливання капіталу для боротьби з наслідками спалаху коронавірусу, не зможуть виплачувати дивіденди, викуповувати акції або надавати бонуси чи аналогічну винагороду, передає The Financial Times.

Не кажучи вже про прийняті деякими країнами рішення в якості підтримки стратегічних галузей приватизувати окремі підприємства.

© 2008-2020 ТОВ "МiнфiнМедiа". Код ЕГРПОУ: 35506859
Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки з гіперпосиланням виду: www.minfin.com.ua
Телефон: (044) 392-47-40
Дзвінок в межах території України з усіх номерів операторів мобільного та міського зв'язку за тарифами операторів
Графік роботи: понеділок - п'ятниця з 09:00 до 18:00
Юридична адреса: Україна, Київ, Вадима Гетьмана, 1-Б, 3 поверх