Валютний курс – що це
Валютний курс – це вартість грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни.
Тут немає нічого нового, адже ми щодня стикаємося з валютними курсами, якщо не купуючи і продаючи валюту, то, зрештою, звертаючи увагу на ціни в обмінниках.
Валютний курс формується завдяки попиту і пропозиції на одну валюту в співвідношенні з іншого. Як формується курс можна пояснити на прикладі найбільш звичної для нас валютної пари гривня/долар.
З одного боку, відбувається постійний приплив валюти в Україну: свою продукцію продають за кордон металурги, аграрії та інші експортери, країна отримує кошти від зовнішніх кредиторів, українці, які працюють за кордоном, пересилають гроші для своїх сімей і так далі. Щоб використовувати цю валюту в Україні, її обмінюють на гривню.
З іншого боку, Україна витрачає валюту, закуповуючи енергоносії та інший імпорт. До того ж, в доларах багато наших співгромадян тримають заощадження, країна повертає зовнішні запозичення, за кордон їздять туристи. Для всього цього за гривню купується валюта.
У багатьох може виникнути питання, а як же Нацбанк, хіба не він встановлює курс гривні до долара й інших валют? Насправді офіційний курс, встановлений НБУ, швидше орієнтовний, від якого можна відштовхуватися в валютних операціях. Реальний курс встановлюють продавці і покупці. Нацбанк може підтримувати стабільність курсу, продаючи або купуючи валюту при підвищеному попиті або пропозиції. Завдяки цьому знижується волатильність курсових коливань. Але якщо відбувається загальна тенденція зміцнення або ослаблення гривні, зупинити Нацбанк її не зможе, йому вдасться лише згладити пікові коливання курсу.
Приблизно за тим же принципом встановлюються курси інших валют. Але варто враховувати, що такі валюти, як долар США або євро, використовуються для торгових операцій і заощаджень у всьому світі. Тому курс валютної пари гривня-долар визначається, в першу, чергу внутрішнім українським попитом, а у випадку з доларом та євро на зовнішніх ринках продавців і покупців значно більше.
Деякі країни встановлюють фіксований валютний курс. Тобто він не змінюється, а залишається на деякому стабільному рівні. У той же час, дозволити собі це можуть країни з високим рівнем державного регулювання. Це призводить до негативних наслідків. Часто поряд з офіційним курсом виникає «чорний», за яким торгівля відбувається насправді. Серед прикладів валют, у яких офіційний і реальний курси істотно відрізняються: венесуельський болівар і ліванський фунт.
Курс ключових валют визначається на ринку Форекс. Це міжбанківський ринок, на якому відбувається вільний обмін валют. Якщо ви чули про те, як гривня зміцнилася або ослабла на міжбанку, то цей самий український міжбанк – елемент міжнародного ринку Форекс.
Форекс, яким ми його знаємо, виник у 1971 році, коли США відмовилися від золотого стандарту. Якщо раніше курси валют були стійкі, то після цього з'явилися плаваючі курси, а на ціну грошей стали впливати, в першу чергу, попит і пропозиція.
Після цього імпортерам, експортерам та обслуговуючим їх банкам довелося стати регулярними учасниками валютного ринку. Адже зміни курсів валют впливають зрештою на фінансові результати компаній. Крім цього, центробанки почали впливати на формування курсу не адміністративними, а ринковими методами.
Після свого створення ринок Форекс дуже динамічно зростав. Якщо в 1977 році обсяг його щоденних операцій становив $5 млрд, то вже 1992 року ця цифра досягла $1 трлн. У 2019 обсяг торгів становив $6,6 трлн за добу. Офіційні дані оновлюються раз на три роки, тому більш свіжих цифр немає, але за оцінками експертів, ця цифра вже могла досягти $ 10 трлн.