Уоррен Баффет: гуру інвестування, який усе життя виправляє свої помилки

Фінансові аналітики все частіше говорять, що часи інвестиційних успіхів Уоррена Баффета залишилися у минулому. Але за останній рік він збільшив свої статки на $28,5 млрд, а його щорічні листи інвесторам, як і раніше, є орієнтирами для інвестиційного світу.

Що дозволяє Баффету залишатися інвестиційним гуру, як він ставиться до власних промахів і чого на його перемогах та невдачах можуть навчитися новачки, — розбирався «Мінфін».

91-річний Уоррен Баффет не потребує особливої презентації. У рейтингу Forbes найбагатших людей світу-2021 він зайняв 6 сходинку. Його стан оцінюється у $96 млрд, а його джерелом значиться Berkshire Hathaway, який стараннями Оракула з Омахи з колись збиткової текстильної компанії переріс у багатопрофільний холдинг.

У рейтингу 2021 року найбільших публічних компаній світу Global 2000 журналу Forbes компанія Berkshire Hathaway посідає третє місце (після двох банків — китайського державного ICBC і американського JP Morgan Chase). У липні 2021 року ринкова капіталізація Berkshire становила $636,74 млрд.

Той, хто в першому кварталі 1965 року купив одну акцію Berkshire Hathaway в момент найсильнішого падіння її курсової вартості, тобто за $12, 22 вересня 2021 року зміг би її продати за $412 802. Папери цього холдингу — найдорожчі акції у світі.

Але найкраще Баффета презентують факти, про які не часто пишуть у пресі.

Свого часу колонка великого Уоррена Баффета в New York Times справила ефект бомби, що розірвалася. У ній мільярдер закликав підвищити податки для «колег за цехом» — мільярдерів — і зізнався, що сам платить набагато менше пересічних американців.

Зокрема, середня ставка федеральних податків для нього становила всього 17,4%, коли співробітники його власного офісу платили в середньому близько 36%.

Проте заклик платити більше не торкався корпорації великого інвестора, яка завжди була надзвичайно ефективною з точки зору оподаткування. Наприклад, мільярди, які вона хвацько інвестувала у Bank of America (NYSE: BAC) і Goldman Sachs (NYSE: GS), були оформлені не як «кредити», якими були насправді, а як привілейовані акції Баффета. Це дало можливість виключити з оподатковуваного прибутку Berkshire 70% її доходу, який вона отримує у вигляді дивідендів.

Податковою ефективністю Баффет був одержимий з дитинства. Наприклад, в 13-річному віці він подав свою першу податкову декларацію (на той момент він заробляв доставкою The Washington Post) і зажадав податкове вирахування у розмірі $35 за куплений велосипед. Свою вимогу він пояснив тим, що використовує велосипед для роботи (доставки газет), а не розваг.

Свої перші акції Баффет придбав в 11-річному віці — це були шість паперів сервісної нафтової компанії Cities Service Preferred (тепер відомої як CITGO) по $38 за штуку.

Відразу після покупки їх вартість впала майже на третину. Незважаючи на докори сестри щодо нераціональної поведінки, Уоррен дочекався, поки акції підростуть до $40 за акцію і продав їх. Втім, уже через кілька місяців акції компанії подорожчали до $200. Саме так, за легендою, у Баффеті народився довгостроковий інвестор.

Звичайно, багато хто чув про те, як юний талант накопичував свій перший капітал, продаючи однокласникам кока-колу, працюючи кур'єром Washington Post, розміщуючи автомати для гри в пінбол у магазинах свого району. Також легенда повідомляє, що Уоррен продав свій пінбольний бізнес у Вашингтоні за $1 200 ($16 600 за теперішніми цінами), і купив 40 акрів фермерської землі. А на гроші від оренди оплачував своє навчання в Університеті Небраски.

Але, приписуючи Баффету інвестиційне чуття з молодих років, не потрібно забувати, що його батько був сенатором з колосальними зв'язками у Вашингтоні і брокером, який відмінно знав ринок. А бабуся і дідусь Уоррена мали мережу продуктових магазинів і вважалися вельми успішними і заможними підприємцями.

Баффет мріяв отримати диплом одного з найпрестижніших університетів Америки, що входить у знамениту Лігу Плюща (Ivy League). Серед них значиться і Гарвард. Однак після короткого інтерв'ю у Гарвардській школі бізнесу він почув: «Синку, забудь про Гарвард».

Незабаром після цього Баффет дізнався, що його кумири Бенджамін Грем («батько вартісного інвестування») і Девід Додд викладають у Колумбійській школі бізнесу.

Написаний професору Додду лист був досить зухвалим: «Дорогий професоре Додд, я, якщо чесно, думав, що ви та Грем давно померли, але оскільки тепер я дізнався, що ви обидва в доброму здоров'ї та викладаєте в Колумбійському університеті, я твердо вирішив туди поступити». Як не дивно, але тон листа не збентежив адресата і Баффет був прийнятий на факультет, де викладали Грем і Додд.

В інтерв'ю Fortune Баффет стверджував, що він — «на чверть Coca-Cola»: «Якщо я їм 2 700 калорій щодня, чверть з них — Coca-Cola. Я п'ю не менше п'яти порцій по 12 унцій. Я роблю це кожен день».

Акції Coca-Cola займають четверту позицію у портфелі Berkshire Hathaway з часткою 7,39% (за даними квартальної звітності станом на 30 червня цього року). Свого принципу — інвестувати в те, в чому розбираєшся, — Баффет дотримується навіть у дрібницях.

Баффет був надзвичайно успішний і до 60 років. Він став мільйонером у 30-ть. У 52 роки його власний капітал становив $376 млн. Причому 99% свого статку він заробив після 50 років. Зараз статок 91-річного Баффета оцінюється у $107,3 млрд.

Більша його частина — це частка в компанії Berkshire Hathaway. Також Уоррен Баффет протягом декількох років особисто володіє акціями трьох компаній: банків JP Morgan і Wells Fargo (точна кількість акцій невідома), а також компанії, що управляє нерухомістю — Seritage Growth Properties. Тут Баффету належить 2 млн акцій або 5,7% компанії. Їх ринкова вартість на 17 серпня 2021 року становила близько $30 млн, але куплені ці акції були в 2 з гаком рази дорожче.

Баффет — один з найщедріших філантропів усіх часів. За життя він пожертвував на благодійні цілі $42,8 млрд — переважно на охорону здоров'я і боротьбу з бідністю.

Сам Баффет подає інвестування на фондовому ринку так: «Навіть терпляча і розважлива мавпа, яка зібрала портфель за допомогою метання 50 дротиків у мішень з компаніями з S&P 500, з часом отримає дивіденди і приріст капіталу». Так описав він цей процес у традиційному посланні акціонерам Berkshire Hathaway, написаному в лютому цього року.

Звичайно, його інвестиції хаотичними точно не були. Свій капітал на фондовому ринку Баффет заробив завдяки низці правил відбору «правильних» компаній.

Баффет називає себе учнем засновника теорії вартісного інвестування Бенджаміна Грема. Її суть полягає в пошуку недооцінених цінних паперів.

«У Бена Грема я навчився купувати за кількісним принципом, тобто я шукав те, що подешевше. Я розшукував те, що зараз називають недопалками акцій. Такий підхід дуже простий: уявіть, що йдете вулицею і оглядаєтеся навколо в пошуках недоапалків цигарок, і знаходите такий противний, вологий недопалок на одну затяжку. Але ви його все одно піднімаєте і затягуєтеся. Це ж безкоштовно, а у випадку з акціями — дешево. Потім ви йдете далі і шукаєте наступний недопалок. І ось цим я займався протягом багатьох років», — так пояснює Баффет суть цього методу.

Чимало інвесторів-початківців досі переконані, що, шукаючи на ринку недооцінені компанії, вони інвестують, як Баффет. Однак сам Оракул з Омахи вже відкоригував свої інвестиційні правила. Оскільки переконався на власному прикладі — «використовуючи метод Грема, серйозних сум не заробити».

«Для великих заробітків потрібно купувати акції благополучних компаній. Тому сьогодні я краще куплю акції хорошої компанії дорожче, ніж поганої за півціни», — говорить він.

Він — традиційний противник спекулятивної торгівлі, який неодноразово підкреслював, що такий підхід нікому не допоможе розбагатіти. За його словами, найкращий термін інвестування — це «назавжди»: якщо ви купили акції хорошої компанії, то продавати їх просто немає сенсу.

«Хорошу» компанію легендарний інвестор визначає за кількома ключовими ознаками:

Конкурентні переваги. Інвестуючи в компанію, потрібно розуміти, чому вона краще за інших, що працюють на цьому ж ринку, і завдяки чому буде випереджати їх у наступні роки.

Керівництво компанії. Баффет неодноразово наголошував на необхідності шукати партнерів з високими не тільки професійними, а й моральними якостями.

Виконання цілей. Інвестор перевіряє історію компанії, щоб зрозуміти, які вона ставила плани перед собою раніше і чи зуміла їх досягти.

Уміння приймати нестандартні рішення. Як приклад Баффет згадує свою улюблену Coca-Cola. У 80-х її основні конкуренти почали розширювати бізнес завдяки налагодженню виробництва нових продуктів. Тоді здавалося — це єдино правильний шлях. Однак Cola сконцентрувалася виключно на напоях. Як наслідок — Pepsi тепер торгує чіпсами, молоком і макаронами, але коштує дешевше Cola.

Хороші фінансові показники — одна з основних складових вибору компанії. Перед тим, як вкласти гроші, інвестор аналізує фінансові показники компанії мінімум за 10 років. Серед ключових факторів, на які він звертає увагу, — рентабельність власного капіталу (відношення прибутку до власного капіталу) і обсяг залучених коштів.

Крім того, Баффет дотримується простих, на перший погляд, правил, про які радить не забувати й інвесторам.

Купуючи акції, приймайте рішення так, наче купуєте весь бізнес. Купуючи акції, ви не просто опиняєтеся власником паперів. Ви фактично стаєте власником частини бізнесу, який і визначає вартість активів.

Якщо компанія зростає і розвивається, її акції, безумовно, стають дорожчими. І навпаки, занепад у справах підприємства відображається на ціні його акцій.

Не йдіть слідом за настроєм більшості. Як говорить фінансист, потрібно бути жадібним, коли інші бояться, і боятися, коли інші починають скупитися. Масовий продаж або купівля активу — не той показник, на який слід опиратися, приймаючи власні рішення.

Навпаки, коли інші власники акцій панікують, краще зміцнити позиції покупкою. А коли акції перебувають на піку вартості, їх потрібно або продовжувати тримати, або фіксувати прибуток частковим продажем.

Масовий настрій згубний для роботи, це вкотре підтвердила криза 2020 року, коли ринки обвалилися, а інвестори в паніці розпродавали свої активи.

Вчасно позбавляйтеся неприбуткових активів. Баффет визнає, що всі угоди не можуть бути прибутковими. Хоча він і рекомендує інвестувати на тривалий термін, але радить без жалю позбавлятися збиткових активів, не чекаючи їх зростання. По-перше, вони — це частина капіталу, яку можна буде вкласти вигідніше. По-друге, від помилок ніхто не застрахований: будь то досвідчений фінансист чи інвестор-початківець.

Не можна інвестувати гроші, які ви заборгували. Інвестиції на кредити — явище сьогодні настільки часте, що стало звичним. Однак гуру інвестування не підтримує такий підхід.

Ринок — це ризики. Якою б прибутковою не здавалася угода, ніхто не може з 100%-ою вірогідністю прогнозувати її позитивний результат. Тому інвестувати необхідно тільки ті кошти, з якими ви готові попрощатися.

Баффет збагатив тисячі перших інвесторів Berkshire, оскільки її акції росли на 20% у кожному новому році, що вдвічі перевищувало середньоринковий показник.

Однак останнім часом доходи Berkshire не вражають. За останнє десятиліття акції компанії відставали від індексу S&P 500. У минулому році акції Berkshire Hathaway виросли всього на 2,5%, коли S&P 500 додав 16,5%. Наприклад, дохідність флагманського фонду ARK Innovation Кеті Вуд у 2020 році досягла 150%.

Саме тому критики інвестиційних підходів Баффета все частіше говорять, що вони вже не працюють у сучасних реаліях.

«Баффет починав інвестувати, коли ринок не був так сегментований різноманітними напрямками бізнесів, зокрема віртуальних. До його портфеля потрапляли добротні компанії реального сектора, до бізнесу і продукції яких можна було «доторкнутися» — на зразок МакДональдс, АмерікаЕрлайнс тощо.

Фундаментальні показники цих компаній зрозуміліші та піддаються загальноприйнятим аналітичним коефіцієнтам, які описуються і в його книгах.

«Нова економіка і нові виклики, зокрема і коронавірус, фактично звели нанівець такий традиційний підхід. Сучасному інвестору необхідно адаптувати застарілі, консервативні моделі оцінки бізнесу відповідно до нових реалій і початку панування підприємств сектора високих технологій, без яких неможливий подальший розвиток людства в усіх життєвих напрямках», — пояснює співробітник інвестиційної фірми «Конгрес-Інвест» Сергій Гончаренко.

Керівник Exante Україна Володимир Позній пояснює відставання акцій Berkshire від широкого ринку, що спостерігалося в останнє десятиліття, зайвим консерватизмом.

«Відбувалося це внаслідок прискорення зростання технологічних компаній-гігантів, так званого FAANG. З них у портфелі Баффета значна частина лише в Apple. У перші два десятиліття кар'єри легендарного інвестора був найкращий період для акцій вартості. Крім того, це був не найкращий період для фондового ринку (був більш ніж 10-річний боковик), а також підвищена інфляція. Можливо, ми зараз стоїмо знову на порозі подібного циклу. Але чи так це і як довго триватиме цей період, ми зможемо дізнатися лише згодом, озирнувшись назад», — говорить він.

Ян Кароль, старший аналітик компанії Esperio, каже, що підходи Баффета до інвестування підійдуть для початківців інвесторів або для людей, які просто хочуть накопичити «на старість».

«Перевагою стратегії Баффета є те, що нею може скористатися будь-який бажаючий, а недолік — відносно невелика дохідність. Світ змінюється, на перший план виходять технології. Просунуті інвестори вважають за краще мати справу з більш динамічними активами, адже акції технологічних компаній здатні принести набагато більше грошей. Звичайно ж, якщо провести грамотний аналіз і вибрати найбільш достойні активи. Ігнорувати напрямки, які будуть визначати розвиток світу в найближчі десятиліття, сучасним інвесторам явно не варто», — говорить він.

Втім, не рахуватися з Баффетом поки зарано. Багато дослідників не вважають стратегію вартісного інвестування застарілою. Наприклад, про це пише для Forbes Саймон Мур, автор книги «Цифрове багатство і стратегічне управління портфелем проектів».

Головне, що Баффет — прекрасно вміє змінюватися, визнавати свої помилки і підлаштовуватися під ринкові реалії. І це, наприклад, підтверджує історія з купівлею акцій Amazon.

«Я долго был фанатом (компании Amazon – ред), но не покупал акции. Я был идиотом», — заявил Баффетт телеканалу CNBC два года назад. Сейчас акции Amazon в портфеле Berkshire занимают незначительную долю – всего 0,63%, но они есть.

Своєю великою інвестиційною помилкою у лютневому листі акціонерам він назвав вклад у виробника устаткування для аерокосмічної та енергетичної галузей Precision Castparts. За словами Баффета, він переоцінив компанію, заплативши за неї занадто багато, хоча ніхто і не вводив його в оману. У 2016 році він вклав у цю фірму понад $32 млрд, що було на той момент найбільшою угодою Berkshire.

У серпні 2020 року Berkshire списала вартість Precision на $9,8 млрд, оскільки пандемія коронавіруса підірвала попит на авіаперельоти та продукцію підрозділу в Портленді, штат Орегон.

Втім, це далеко не єдина, та й не найбільша втрата гуру за його довгу кар'єру. Промахи Баффета можуть стати безкоштовним посібником для новачків і допоможуть сформувати власну інвестиційну філософію.

В інтерв'ю 2010 року з Беккі Квік на CNBC Уоррен Баффет назвав самим дурним своїм вкладом, який він коли-небудь робив, покупку Berkshire Hathaway.

Він зізнався, що купив і намагався відродити фірму «на зло» її колишньому керівнику, і цей крок коштував йому приблизно $200 млрд. Баффет безуспішно намагався розвинути текстильний бізнес Berkshire Hathaway протягом 20 років — до 1985 року, поки в результаті не закрив його.

«Якби замість того, щоб вкладати гроші в текстильний бізнес, ми почали відразу зі страхової компанії, Berkshire Hathaway вже б коштувала в два рази більше, ніж зараз», — впевнений Баффет.

У 1993 році Уоррен Баффет купив взуттєву компанію Dexter Shoe Co за $433 млн за акції Berkshire Hathaway. У своєму листі до акціонерів 2007 року Баффет назвав це рішення невдалим, визнавши, що воно обійшлося інвесторам в $3,5 млрд, що на той момент складало 1,6% вартості Berkshire Hathaway. Баффет оцінив Dexter Shoe як компанію, що мала «міцну конкурентну перевагу», яка випарувалася через кілька років.

«На сьогоднішній день Декстер — найгірша угода, яку я уклав. Але в майбутньому я буду робити більше помилок — можете не сумніватися», — написав тоді Баффет у традиційному листі акціонерам.

ConocoPhillips — американська нафтогазова компанія, частку в якій Баффет купив у 2008 році за $7 млрд, коли ціни на нафту були на рекордно високому рівні.

Однак згодом акції ConocoPhillips впали через зниження цін на нафту. В результаті невдалої операції Баффет втратив майже $2 млрд.

«Ні Чарлі (Чарлі Мангер — віце-голова Berkshire Hathaway — ред.), ні будь-хто інший не вмовив мене. Я купив велику кількість акцій ConocoPhillips, коли ціни на нафту і газ були близькі до піку. Я жодним чином не очікував різкого падіння цін на енергоносії, яке відбулося пізніше», — написав Баффет у листі акціонерам у 2008 році.

У 2006 році Баффет купив невелику частку в британській міжнародній мережі роздрібних супермаркетів Tesco.

Коли в 2013 році Tesco повідомила про проблеми з бухгалтерським обліком і ціна її акцій різко впала, Баффет почав продавати папери. У 2015 році в листі до акціонерів він визнав, що зробив помилку, продавши Tesco занадто пізно — це коштувало Berkshire Hathaway збитку в $444 млн.

«Соромно зізнатися, але мені варто було б продати акції Tesco набагато раніше. Я зробив велику помилку, простягнувши час», — написав Баффет.