Мінфін
СПЕЦПРОЄКТ
Невидима війна:
долаючи
COVID-19
Невидима війна:
долаючи
COVID-19
“
За даними МОЗ, за час епідемії кількість захворілих на COVID-19 в Україні перевищила 60 тисяч осіб. З них понад 1,5 тисячі осіб померли, вилікувались – понад 32 тисячі. Скільки людських жертв могло би бути без вжиття карантинних заходів та наполегливої боротьби лікарів, можна тільки здогадуватись. Очевидно, що цифри були б у рази більшими. На початку епідемії в Україні не вистачало тестів, засобів захисту, апаратів штучної вентиляції легень, кисневих станцій та іншого важливого обладнання. Не було й розуміння, як боротися з новою невідомою загрозою. Проте лікарі боролися незважаючи на потенційний ризик для своїх життів. Знайшлися й ті, хто почав активно забезпечувати їх усім необхідним.
«Мінфін» і Приватбанк у спільному спецпроекті розповідають реальні історії тих, хто протистоїть коронавірусу за зачиненими дверима реанімаційних відділень, та тих, хто дає їм шанс на перемогу та порятунок людей.
«Мінфін» і Приватбанк у спільному спецпроекті розповідають реальні історії тих, хто протистоїть коронавірусу за зачиненими дверима реанімаційних відділень, та тих, хто дає їм шанс на перемогу та порятунок людей.
Фронтові зведення
“
Сьогодні на ранок, 18 липня 2020 року, в госпіталі 119 хворих, з них – 36 з підтвердженим діагнозом COVID-19. У відділенні інтенсивної терапії (реанімація) 11 хворих. Четверо з них з підтвердженим COVID-19. На апаратах ШВЛ - шестеро людей. Виписано з одужанням – 21 пацієнт. 3 них з одужанням від COVID -19.
“
За весь період в госпіталь поступило 606 пацієнтів, виписано - 436 пацієнтів, з них – 175 з одужанням від COVID-19.
Нещодавно медсестри відділення реанімації госпіталю плакали від радощів: як буває, коли вже майже рідного пацієнта виписують з інтенсивної терапії після тривалого лікування та переводять у звичайне відділення. Ігорю 44 роки, має ожиріння та цукровий діабет. Він був підключений до апарату ШВЛ два тижні. За цей час було чимало складних моментів, але пацієнта врятували і тепер виписують, з жартами та радісним хвилюванням. За словами Романа Блощичака, лікаря-анестезіолога Львівського обласного госпіталю ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи, більшість важких пацієнтів мають супутні патології, особливо поширена з них – цукровий діабет. Найбільше хворих, які потребують реанімації, – люди поважного віку, за 60 років, але є й сорокарічні.
“
Коли Ігоря переводили, то наші медсестри плакали з радості. Він місяць був у лікарні, ще тиждень і поїде додому, – розповідає Роман Блощичак. – Радіємо за кожного пацієнта, хоча щодня емоції бувають різні. Іноді дівчата плачуть, бо втратили пацієнта. Переживати різні емоції – потрібно, вони надають наснаги до роботи.
Якщо супутні патології «зашкалюють», то витягнути пацієнта з COVID-19 буває дуже непросто і вдається не завжди. Нові апарати ШВЛ постійно зайняті, лікарі й медсестри відстежують показники і періодично коригують налаштування.
“
Від самого початку ніхто не мав досвіду роботи з COVID-19, ніхто не знав, як його лікувати. Ми були, як дослідники. Всьому вчилися в перші тижні, вони були найважчі, – згадує Роман Блощичак. – Добре, що маємо нові апарати ШВЛ, які дозволяють проводити неінвазивну вентиляцію легень, що дає менше ускладнень.
Ціни - космос
Благодійний фонд Приватбанку «Допомагати просто!» закупив і передав українським лікарням вже 12 сучасних апаратів ШВЛ, очікується наступна партія: 15 апаратів вже у дорозі, а ще 7 буде доставлено впродовж серпня. Вибір якісного обладнання був одним з головних пріоритетів програми «Дихай! Разом проти коронавірусу».
Ми обирали максимально сучасні та якісні апарати, які ефективно допомагатимуть пацієнтам з гострою та хронічною дихальною недостатністю, а крім того, будуть зручними для лікарів та медперсоналу. Таке обладнання набагато ефективніше, порівняно зі старими версіями, від яких деколи бувало більше шкоди, ніж користі. Звичайно, ціни на такі апарати – космічні, та до збору коштів долучилися сотні тисяч наших клієнтів. Разом з благодійними внесками клієнтів, внесками самого Приватбанку та Mastercard на програму «Дихай! Разом проти коронавірусу» ми зібрали понад 39 млн грн за півроку.
Анна Павлова
Директорка благодійного фонду Приватбанку «Допомагати просто!»
Ціни на апарати ШВЛ, які закуповує фонд, складають від 650 000 грн до 1 870 000 грн за одиницю.
Львів:
до лікування COVID-19 вже звикли
Чим живе реанімація
Відділення реанімації Львівського обласного госпіталю ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи розраховане на 15 осіб і зазвичай заповнене майже повністю: найчастіше тут перебувають 12-14 хворих. З них близько половини – підключені до апаратів ШВЛ.
“
Деколи привозять хворих більше, ніж ми можемо прийняти, адже потужності маємо обмежені, – підкреслює Роман Блощичак. – Апарати ШВЛ постійно потрібні, невідомо, чи жили би хворі без них. Пацієнтів на апаратах постійно пильнуємо: треба весь час контролювати параметри, змінювати налаштування. Навчили медсестер, вони тепер також з цим допомагають.
Зараз до лікування COVID-19 лікарі та молодший медперсонал вже звикли. Кілька місяців досвіду дали свої результати. Команди медиків у госпіталі працюють у вахтовому режимі: виходять на роботу на тиждень, працюють змінами по 4 години, а потім 8 годин відпочивають. Від самого початку епідемії працювали по два тижні, а той тиждень, що проводили вдома, – знаходилися в обсервації. Наразі обсервацію скасовано, тому після тижня роботи працівники їдуть додому і живуть звичайним життям.
“
Робота звична, ми її знаємо та робимо. Найскладніше зараз – це відпрацювати свою зміну в захисних костюмах, – пояснює Роман Блощичак. – Це не дуже комфортно, особливо в літню спеку, бо у відділенні нема кондиціонерів, а костюми не пропускають повітря. Найважче було перші тижні, коли ще не призвичаїлись до роботи в ІЗЗ (індивідуальних засобах захисту. – Ред.). Респіратори дуже набирають вологу, намокають і не функціонують, коли мокрі, тому працювати треба швидко.
Щодня реанімація госпіталю приймає десятки дзвінків від родичів. Пацієнтипри свідомості можуть спілкуватися з рідними самостійно, але більшість звернень у відділенні все ж таки приймають на стаціонарний телефон, розповідають про стан хворих, підтримують рідних, як можуть.
“
Кожному хворому треба приділити увагу, з кожним поговорити, щось поміняти: фільтр, маску, параметри апарату змінити, – розповідає про типовий день Роман. – Це наша звичайна робота, анестезіологів і медсестер, в якій є багато технічних моментів, але і багато людських, емоційних.
Хворіють і працівники госпіталю, хоча в більшості випадків COVID-19 проходить без ускладнень. Заразитися на змінах шансів дуже мало, адже весь персонал працює в захисних костюмах. Якщо б медперсонал не дотримувався техніки безпеки, то випадки захворювання були би масовими, а наразі вони поодинокі. На момент написання матеріалу одна з медсестер госпіталю мала підтверджений діагноз COVID-19, незначну пневмонію. Зараз з нею все гаразд, найближчим часом планує виходити на роботу.
Розслаблятися рано
В нашому реанімаційному відділенні за останні два тижні збільшується кількість пацієнтів з COVID-19, з них 98% мають виражену супутню патологію – цукровий діабет, артеріальну гіпертензію, ішемічну хворобу серця та інші. Апарати ШВЛ використовуються щодня, зараз до них підключено 7 пацієнтів. Це надзвичайно важливе обладнання, яке допомагає людям дихати, насичує киснем кров. Ці апарати, звісно, не є панацеєю, але вони необхідні при лікуванні важких пневмоній, незалежно від того, викликані вони COVID-19 чи іншими причинами, тому і після епідемії вони стовідсотково будуть задіяні в лікуванні наших пацієнтів.
Максим Прикупенко
Головний лікар Львівського обласного госпіталю інвалідів війн та репресованих ім. Ю. Липи
Засоби індивідуального захисту в госпіталі є, навіть із запасом на місяць. Планується створити запаси ІЗЗ, яких вистачало б на два місяці. Також останнім часом покращилася ситуація з тестами на COVID-19. Їх тепер роблять швидше, є чимало негативних результатів тестування, тому пацієнтів можуть виписувати в районні лікарні або під нагляд сімейного лікаря, щоб вони продовжували лікування вдома.
“
Наш заклад – великий, багатопрофільний. Лікарня розмежована на червону та зелену зони (брудну і чисту). До роботи з COVID-19 залучено багато лікарів з інших напрямків. Звичайно, хотілося б, щоб хірурги, терапевти, ортопеди швидше повернулися до звичної роботи, адже вони також мають пацієнтів, – пояснює Максим Прикупенко. – Найскладніше – працювати в засобах захисту, адже погода спекотна, лікарям і медсестрам дуже некомфортно, крім роботи з пацієнтами вони ведуть записи, описи історії хвороби, по 4 години носять окуляри, щитки, респіратори. Важко, звісно, але працюють.
Івано-Франківськ:
не було би благодійників, пацієнти помирали б
“
Не було би благодійників, то 25 пацієнтів зі 100, які пройшли через реанімацію, померли б, – запевняє Роман Остяк, генеральний директор КНП «Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня». – Зараз у реанімації 12 хворих, всі апарати задіяні. Завдяки їм маємо не таку високу смертність, як могло би бути.
Благодійний фонд Приватбанку «Допомагати просто!» передав Івано-Франківській обласній клінічній інфекційній лікарні апарат ШВЛ екстракласу – ШВЛ HAMILTON-C3 PRO вартістю 1 699 994,60 грн. Однак лікарні потрібні ще апарати ШВЛ, комп'ютерний томограф та інше обладнання. Так звані «древні» апарати, які в цьому медичному закладі також є та працюють, неможливо пристосувати до тиску легеневої тканини. Сучасні апарати дозволяють контролювати рівень насичення крові киснем, подавати потік кисню через маску під певним тиском і допомагають «витягувати» важких пацієнтів. До трахеотомії у лікарні намагаються не доводити.
Втім, за словами Романа Остяка, найбільше смертей трапляється через те, що хворі запізно потрапляють до лікарні. Таких пацієнтів рятувати найважче і не завжди вдається. Важливо, щоб хворого було вчасно госпіталізовано і за необхідності підключено до апарата ШВЛ, аж поки не зможе дихати самостійно.
Втім, за словами Романа Остяка, найбільше смертей трапляється через те, що хворі запізно потрапляють до лікарні. Таких пацієнтів рятувати найважче і не завжди вдається. Важливо, щоб хворого було вчасно госпіталізовано і за необхідності підключено до апарата ШВЛ, аж поки не зможе дихати самостійно.
Чернівці:
15% пацієнтів потрапляють до реанімації
15% пацієнтів з COVID-19 потрапляють у реанімацію
Андрія, 33-річного пацієнта, в Чернівецьку обласну лікарню родичі привезли в дуже важкому стані, чоловік майже не міг дихати, вже почалося посиніння. Зараз на ньому маска, під'єднана до апарата ШВЛ. Андрій перебуває на апараті три дні, проходить лікування важкої пневмонії, що розвинулася на тлі зараження на COVID-19. Пацієнт має вагу майже 200 кг, а люди з ожирінням набагато складніше переносять захворювання. Лікарі та медсестри контролюють його показники і за потреби регулюють апарат.
“
Близько 15% пацієнтів з COVID-19 потрапляють до реанімації. Це зазвичай літні люди віком 60 років і більше. Найчастіше – з цукровим діабетом, ожирінням, рідше – з хворобами серця, нирок та іншими супутніми захворюваннями, – розповідає Сергій Цинтар, в.о. генерального директора ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня». – Головне – не затягувати зі зверненням до лікаря аж до важкого стану, коли вже можуть не допомогти ані майстерність лікарів, ані сучасна техніка.
На початку епідемії лікарям було особливо складно працювати – і морально, і фізично. Щодня поступали нові хворі, з них багато – у важкому стані. Зараз до цього вже звикли, алгоритми дій і техніку опанували та й потік хворих останнім часом дещо зменшився. Найважче для лікарів – постійно бути в засобах захисту. Люди працюють змінами по 3-4 години, потім міняються. Костюми і респіратори вдягають на всю зміну. В самому костюмі важко, гаряче, струмочками стікає піт, у туалет не сходити, тому деколи доводиться вдягати памперси.
Трапляється, що хворіють і працівники.
Трапляється, що хворіють і працівники.
“
Наша працівниця, 58-річна санітарка, потрапила в реанімацію з пневмонією. Пробула 10 днів на апараті, а загалом пролежала в лікарні 1,5 місяця. Зараз вже майже місяць вдома на реабілітації, – розповідає Сергій Цинтар.
Чернівецька обласна клінічна лікарня – заклад багатопрофільний, який було переорієнтовано на лікування COVID-19. За кілька місяців з початку епідемії у лікарні вже відпрацьовані протокол дій, маршрут пацієнтів, апарати ШВЛ у наявності та працюють, швидше проводяться тести, тому до наступної можливої хвилі захворювання фахівці готові вже набагато краще.
✓ 8,65 грн – середній благодійний внесок до фонду «Допомагати просто!» у першому півріччі 2020.
✓ 3 години потрібно, щоб розпочати збір коштів у різних каналах, якщо трапилася біда.
✓ Рекордні майже 65 000 000 грн благодійних внесків зібрав фонд за перше півріччя 2020.
✓ 3 години потрібно, щоб розпочати збір коштів у різних каналах, якщо трапилася біда.
✓ Рекордні майже 65 000 000 грн благодійних внесків зібрав фонд за перше півріччя 2020.
Спільна дія:
як 1 грн може здолати епідемію
Повені, вибухи газу, авіакатастрофи і тяжкохворі діти
До Анни Павлової, директорки благодійного фонду «Допомагати просто!», що заснований Приватбанком ще 2011 року, додзвонитися виявилось нескладно. Вона відповідає на дзвінки з різних номерів, і однаково швидко й чітко вирішує питання і з журналістами, і з тими, кому потрібна допомога. Їй часто телефонують як представники великих установ, так і окремі люди, що потребують термінової підтримки. За багато років уже напрацьовано певний алгоритм дій, який дозволяє швидко оцінити ситуацію та прийняти рішення. Сама пані Павлова вважає, що секрет ефективності фонду полягає у досвіді, накопиченому Приватбанком, і можливості використовувати його потужності, адже орієнтація на ефективність будь-якого процесу – важлива як у бізнесі, так і у благодійності.
Під час нашої першої розмови Анна саме займалася забезпеченням співробітників ДСНС України, які вступали в боротьбу з наслідками потужних злив та повеней на заході країни. Потрібно було швидко закупити професійні бензопили і бензорізи, щоб розчистити дороги, цифрові радіостанції, аби рятувальники мали зв'язок у гірській місцевості, помпи для відкачування води та іншу техніку. Потужності Приватбанку дозволяють швидко знайти потрібне обладнання і провести тендерні процедури, щоб отримати його на найвигідніших умовах. Примітно, що ефективність роботи фонду часто перевищує можливості тих, хто звертається за допомогою.
Під час нашої першої розмови Анна саме займалася забезпеченням співробітників ДСНС України, які вступали в боротьбу з наслідками потужних злив та повеней на заході країни. Потрібно було швидко закупити професійні бензопили і бензорізи, щоб розчистити дороги, цифрові радіостанції, аби рятувальники мали зв'язок у гірській місцевості, помпи для відкачування води та іншу техніку. Потужності Приватбанку дозволяють швидко знайти потрібне обладнання і провести тендерні процедури, щоб отримати його на найвигідніших умовах. Примітно, що ефективність роботи фонду часто перевищує можливості тих, хто звертається за допомогою.
З рятувальниками ми спрацювали дуже оперативно. Вони неймовірно швидко надали перелік необхідної техніки та матеріалів, а ми максимально швидко все це знайшли та доставили. Підключали гелікоптери, щоб вся техніка відразу потрапила на місця використання.
– розповідає Анна Павлова
За кілька днів до того завершився збір коштів постраждалим від вибуху багатоповерхівки у Києві. Ще раніше – зібрали допомогу жертвам авіакатастрофи літака компанії «МАУ» в Ірані. Благодійний фонд такої потужної і максимально автоматизованої структури, як Приватбанк, може розпочати збір коштів протягом лічених годин з моменту, коли трапилася біда.
“
На початку 2020 року ми були зайняті зовсім іншими напрямками, і про коронавірус навіть і не думали, – зізнається Анна. – Згідно з нашими планами мали займатися обладнанням для лікарень, дитячих і дорослих, зокрема, для діагностичних і реанімаційних відділень. Адже та рентгенографічна техніка, яка зараз працює у більшості лікарень, – 70-80-х років минулого століття, в кращому випадку. На старих рентген-апаратах, що працюють з плівкою, навіть «ребер не видно», як жартують лікарі. В умовах епідемії туберкульозу, зі зростанням кількості онкологічних захворювань потреба в засобах точної і швидкої діагностики зараз на першому місці.
Коронавірус частково змінив плани фонду, хоча від програми оновлення рентгенографічного обладнання так і не відмовилися. Тривають тендерні процедури, фонд не зупиняє відбір оптимального з точки зору потужності та вартості обладнання, співпрацює з представництвами інших країн, наприклад, спрямовує гранти від уряду Японії на переоснащення українських лікарень.
“
Можна сказати, що ми інвестуємо в сучасне і точне обладнання, яке є досить дорогим, – продовжує пані Павлова, – адже такі апарати зможуть працювати довго і дозволять проводити максимально якісну і точну діагностику ще багато років.
Раз копійка, два копійка: як залучити до благодійності мільйон українців
З початку 2020 року понад 700 000 українців зробили хоча б один благодійний внесок до фонду «Допомагати просто!». Суми внесків у більшості випадків – невеликі, та зібрані разом – дозволяють творити дива.
8 гривень 65 копійок – це середня сума благодійного внеску поточного року. При цьому 40% усіх внесків за кількістю – це суми до 1 грн! Але разом за півроку клієнти банку зібрали 24 369 440 грн! Тому не можна казати, що маленькі внески нічого не вирішують. Саме завдяки маленьким внескам ми можемо робити великі справи. Уявіть собі, як дивується кожен наш благодійник, навіть якщо він відправив на благодійність 1 копійку, коли отримує наш звіт і бачить загальну суму в майже 65 000 000 грн! Адже до зібраної людьми суми додалися ще внесок банку – 31 447 089 грн, грант Посольства Японії – 4 940 676 грн і внесок Mastercard – 4 221 564 грн.
– уточнює Анна Павлова
Коронавірусні рекорди
Коли розпочалася пандемія коронавірусу, плани фонду було швидко відкориговано.
“
Вперше на моєму досвіді банк виділив таку гігантську суму на благодійність, – говорить пані Павлова, яка працює в Приватбанку вже 15 років. – Це майже 1 мільйон євро тільки за перше півріччя 2020 року. Коли ми почали вивчати питання лікування COVID-19, то зрозуміли, що йдеться про космічні суми. Якісний апарат ШВЛ, який дійсно допоможе пацієнту, а не нашкодить, а також буде зручним у використанні для лікаря, – дуже дорогий. Техніка, яку ми закуповуємо для реанімацій, коштує від 650 000 грн до 1 870 000 грн за один апарат.
Загалом станом на 1 липня 2020 року у межах програми «Дихай! Разом проти коронавірусу» зібрано 39014 384,90 грн. Приватбанк перерахував 29 644 000 грн, Mastercard – 2 418 475 грн, клієнти банку – 6 934 909,50 грн. Програму було розпочато 16 березня, і за цей час було проведено колосальну роботу з МОЗ України, з виробниками апаратів ШВЛ і з конкретними лікарнями. Зараз уже витрачено 16 149 038,50 грн, на які придбано 12 апаратів ШВЛ, 40 пульсоксиметрів, 24 електрокардіографи, 6 моніторів пацієнта, 2 аспіратори, 2 дефібрилятори, 1 мобільний рентген-апарат, 1 бронхоскоп. До кінця серпня очікується наступна поставка апаратів ШВЛ.
На фронтах COVID-19
Як ми обирали лікарні, які отримають техніку? Це був дуже складний процес, адже різко виникла потреба в сотнях, тисячах одиниць дорогої техніки, і найважче – це зробити вибір, куди, в який регіон, яку лікарню, яке відділення направити допомогу. Боляче розуміти, що в багатьох випадках лікар не зможе надати людині необхідну допомогу без цього обладнання.
– згадує Анна Павлова
Спочатку фонд співпрацював з МОЗ, визначав регіони, в яких було зафіксовано спалахи COVID-19, де очікувалося найбільше зростання захворюваності. Було зрозуміло, що критична ситуація складається в Чернівецькій, Тернопільській, Івано-Франківській областях, тому розпочинали з них. Після цього в кожному регіоні визначали багатопрофільні лікарні, опорні лікарні з лікування COVID-19, в яких дорогі апарати стануть у нагоді й після епідемії.
“
Для нас важливо використати зібрані благодійниками кошти максимально ефективно, – підкреслює Анна Павлова. – Ми обирали лікарні, в яких апарат ШВЛ не буде простоювати. Ми точно знаємо, що і після закінчення епідемії ця техніка продовжить рятувати життя.
До процесів замовлення, доставки, встановлення техніки та навчання персоналу було залучено десятки людей як з боку Приватбанку і фонду «Допомагати просто!», так і з боку лікарень. Перші місяці доводилося дуже багато спілкуватись із замовниками – від головного лікаря до реаніматолога, від вантажника до бухгалтера.
“
Відчувалася повна бойова готовність усіх учасників процесу – лікарів, медперсоналу в першу чергу, – згадує пані Павлова. – Вони розуміли, що обладнання дозволить їм рятувати людські життя. Тому ми отримували чимало емоцій від усіх, з ким спілкувалися.
Спершу, коли процеси тільки налагоджувалися, лікарні були готові чекати на підписання договорів, відвантаження техніки. Адже за поставкою обладнання стоїть чимало непомітних процесів – робота бухгалтерів, юристів, адже вся техніка має бути передана на баланс установи. Фонд контролює використання обладнання і періодично робить запити до лікарень, які звітують про те, як користуються отриманою технікою.
“
Наші благодійники можуть бути впевнені, що всі внесені кошти скеровуються на потрібні справи і використовуються максимально ефективно, – наголошує Анна, – тому що ми контролюємо використання кожної отриманої гривні. Структура банку дозволяє перевіряти та контролювати всі етапи процесу закупівлі, доставки і використання обладнання, практично повністю виключаючи корупційну складову.
Наразі фонд чекає на поставку чергової партії апаратів ШВЛ, які планує розподіляти у регіони за аналогічним принципом. На апарати існує великий попит у світовому масштабі, тому замовлення фонду знаходиться у черзі і очікує на доставку найближчим часом.
Комфортна благодійність
За перше півріччя 2020 року фонд «Допомагати просто!» зібрав рекордну суму за всі роки існування – майже 65 000 000 грн, що, наприклад, у 4 рази більше, ніж за весь 2015 рік. Працівники фонду пов'язують це насамперед з тим, що благодійність стала зручнішою, комфортнішою.
Якщо добро робити зручно, ти будеш робити його частіше. Із сучасними можливостями Приватбанку бути благодійником дуже легко: можна перерахувати решту в касі, в терміналі самообслуговування, в Приват24. Саме тому за останні роки так зросла кількість невеликих внесків і кількість благодійників. Спочатку людям здається, що внесена ними 1 гривня ні на що не впливає, але потім вони бачать, як багато ми змогли зробити всі разом.
Анна Павлова
Директорка благодійного фонду Приватбанку «Допомагати просто!»
Такий підхід пояснює назву фонду – «Допомагати просто!», адже саме технологічність, простота і доступність дозволяють долучати до благодійності все більше людей. Для фонду цей рік став проривним, адже протягом першого півріччя 2020 року 743 695 осіб зробили благодійний внесок за програмами фонду.
Благодійність в чотири руки
Анна Павлова прийшла до Приватбанку 2005 року, працювала у контакт-центрі, займалася кредитуванням у віддалених місцевостях та іншими класичними банківськими напрямками. Так склалося, що вона почала займатися різними благодійними активностями банку, що стало особливо актуальним на початку АТО, коли багато співробітників банку отримували повістки і відправлялися на схід.
“
Багато співробітників банку були тоді мобілізовані, ми постійно отримували звернення від колег, яким були потрібні одяг, техніка. Тоді я з банкіра перекваліфікувалася частково на благодійника, – згадує пані Павлова. – Спочатку емоційно було дуже важко. Коли працюєш у банку, більше задіяний мозок, ти раціонально, тверезо оцінюєш цифри і факти, а в благодійності – дуже велика емоційна складова. Коли гинули наші співробітники, коли ми шукали їхні тіла, для непідготовленої людини це було дуже важко. Доводилося боротися з емоційним вигоранням, звертатися до психолога.
2016 року Анна стала директором благодійного фонду «Допомагати просто!» (фонд існує з 2011 року), паралельно продовжує відповідати за соціальні активності банку та за напрямок «ЮніорБанк».
“
При наших обсягах роботи людям здається дивним, що у фонді працюють всього двоє людей – я і мій колега, Антон Дорожан – посміхається Анна. – Дуже допомагає наш попередній банківський досвід і постійна увага до ефективності усіх процесів. Знаємо, як робити швидше, більше, як бути результативнішими. Цей досвід отримано під час роботи в банку, коли починаєш розуміти всі внутрішні процеси, а принципи управління проектами можна застосовувати і в благодійності.
Раціо і емоції: як поєднати банк і благодійність
За останні роки обсяги зібраної і наданої фондом допомоги виросли в рази і досягли рекордних 65 000 000 грн за перше півріччя 2020 року.
У такій суворій бізнес-структурі, як банк, де на першому місці традиційно цифри, прибуток, доволі незвично займатись чимось соціальним, адже благо – це трохи про інше. Мені пощастило, що в нас дуже сильна команда, і я завжди відчуваю підтримку з боку банку. Ще жодного разу не було ситуації, коли мене б не підтримали. Якщо треба допрацювати IT або маркетинг для програм фонду, керівництво банку дуже нас підтримує, і це надихає працювати ще краще і надавати людям ще більше допомоги.
– розмірковує Анна
Витримати емоційне навантаження в непростій роботі з людським горем буває досить складно. Працівники благодійних фондів добре знайомі з емоційним вигоранням, тому ставляться до щоденної роботи уважно і з обережністю.
“
Спочатку було дуже важко, а зараз маю вже свої напрацьовані алгоритми. По кожному новому зверненню відразу ставлю кілька чітких питань, щоб зрозуміти ситуацію, визначити, чи наш це напрямок, чи зможемо ми максимально ефективно допомогти, – ділиться досвідом Анна. – Я не маю права емоційно глибоко занурюватися в кожну ситуацію, бо за такої кількості благодійних програм, з якими ми працюємо, на це просто не вистачить сил. Емоційні ресурси дуже важко відновлюються, тому маємо з обережністю їх використовувати.
У фонді не беруться передбачити, які ще несподіванки може принести 2020 рік, але кажуть, що завжди готові розгорнути нову програму допомоги за кілька годин, якщо це буде необхідним. Наразі головними напрямками залишаються боротьба з COVID-19 та оновлення обладнання лікарень в різних регіонах країни. Головне – відповідальність за ефективне використання кожної гривні, яку внесли до фонду благодійники.
Благодійна організація «Допомагати просто!»
Засновник 100% Приватбанк:
1
100% внесків меценатів йдуть на надання допомоги;
2
100% внесків в безготівковій формі;
3
Прямі закупівлі у офіційних виробників медичного обладнання.
743 695
осіб, які зробили благодійний внесок за програмами фонду за 6 міс. 2020 року
237 099
осіб, які зробили більше одного внеску за програмами фонду за 6 міс. 2020 року
64 978 769
сума благодійних внесків за 6 міс. 2020 року, грн
8,65
середня сума благодійного внеску за 6 міс. 2020 року, грн
Основні благодійники
за перше півріччя 2020 року
за перше півріччя 2020 року
31 447 089 ₴
Приватбанк
24 369 440 ₴
Клієнти банку
4 940 676 ₴
Посольство Японії
4 221 564 ₴
Mastercard
Загальна сума наданої допомоги
за перше півріччя 2020 року: 25 886 357,8 грн
за перше півріччя 2020 року: 25 886 357,8 грн
ЗАРАДИ ЖИТТЯ - 4,097 млн грн
обладнання (апарати ШВЛ, стерилізатор, оклюдери, монітори пацієнта), ліки
ДИХАЙ! РАЗОМ ПРОТИ КОРОНАВІРУСУ - 16,149 млн грн
(апарати ШВЛ, пульсоксиметри, засоби захисту, мобільні рентгени, електрокардіографи)
АДРЕСНА ДОПОМОГА - 926 тис. грн
(виплата допомоги родинам загиблих у результаті катастрофи літака в Ірані, ДТП у Кривому Розі, ліки)
ПРОГРАМА "КУСАНОНЕ" ВІД УРЯДУ ЯПОНІЇ - 4,713 млн грн
(діагностичне обладнання – апарат УЗД, відеогастроскоп та гастроскоп)
Програма «Дихай! Разом проти коронавірусу»
Зібрано 39 014 384.90 грн
Зібрано 39 014 384.90 грн
29 644 000 ₴
Приватбанк
2 418 475 ₴
Mastercard
6 353 384 ₴
Клієнти банку
Спільний спецпроєкт Приватбанку та Мінфіну
Приєднуйтесь до нас в соц. мережах:
Фінанси
Корисні сторінки
© 2008-2020 ТОВ "МiнфiнМедiа". Код ЕГРПОУ: 35506859
Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки з гіперпосиланням виду: www.minfin.com.ua
Телефон: (044) 392-47-40
Дзвінок в межах території України з усіх номерів операторів мобільного та міського зв'язку за тарифами операторів
Графік роботи: понеділок - п'ятниця з 09:00 до 18:00
Юридична адреса: Україна, Київ, Вадима Гетьмана, 1-Б, 3 поверх
Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки з гіперпосиланням виду: www.minfin.com.ua
Телефон: (044) 392-47-40
Дзвінок в межах території України з усіх номерів операторів мобільного та міського зв'язку за тарифами операторів
Графік роботи: понеділок - п'ятниця з 09:00 до 18:00
Юридична адреса: Україна, Київ, Вадима Гетьмана, 1-Б, 3 поверх