Для початку потрібно було познайомитися з колективом, поточними проєктами, вдатися у бек-граунд банку, його специфіку та потреби. Можу сказати, що мене однозначно порадували результат, які я виявив. Банк зробив видимий стрибок у своєму розвитку і мені безумовно близька стратегія, в якій він розвивається. IBOX BANK – це дійсно робочий механізм, що знаходиться в злагодженому та ефективному русі. Зверну увагу, що наша стратегія та бізнес-модель затверджені регулятором.

За період моєї роботи ми навіть встигли пройти кілька перевірок Національного Банку України, результати яких підтвердили мої слова. Ми знаходимося в постійному конструктивному і довірчому діалозі з регулятором. Акти перевірок Нацбанку і показники нашої роботи, розміщені на офіційному сайті НБУ, підтверджують наші результати.

Зараз йде реалізація того продуктового ряду, який банк запустив до мене. Наприклад, 1 липня цього року стартував Кобрендовий проєкт IBOX BANK разом з Moneyveo. На базі банківського дебетового продукту нам вдалося реалізувати видачу кредитів від ФК Moneyveo. Агентом у верифікації клієнтів виступив партнер «Нова Пошта». Це був дуже великий, унікальний і новаторський проєкт, справжній виклик для всього ринку. Особливо важлива тут була підготовка на стороні IT-команди банку, яка зараз активно працює над цифровізацією банківських процесів. З цим проєктом ми впоралися й особливо пишаємося, що ми перші в Україні, хто зміг створити платіжну карту на ринку МФО.

Будь-який банківський продукт – це завжди робота команди: від менеджменту до акціонерів, які націлені на результат. І безумовно тут важливі партнери, з якими нам дуже пощастило.

Показником того, що ми рухаємося в правильному напрямку, я, як банкір, вимірюю завжди прибутком і фінансовими показниками зростання установи. Для розуміння, з 2018 року прибуток банку досяг 190 млн грн, а за 2,5 року активи банку зросли більш ніж на 10,3 млрд грн при зростанні зобов'язань за цей же період на 9 млрд гривень. На цей час ми збільшили наш статутний капітал до 281 млн грн, а за половину 2021 року обсяг коштів юросіб виріс в 3 рази в порівнянні з аналогічним періодом 2020 го: з 957,1 млн грн в 2020 році до 2,89 млрд грн в 2021 році. Все це дозволило нам вийти на 5 місце в Україні в даній категорії.

Ми хочемо наростити операції за гарантіями та акредитивами. Також в планах збільшення кредитного портфеля юридичних осіб для диверсифікації ризиків і балансування джерел прибутку банку.

На даний момент є рішення акціонерів вкладати прибуток банку в його статутний капітал, але цей процес займає певний час. А нам важливо зробити так, щоб гроші працювали, відповідно, їх треба грамотно розміщувати (вкладати).

Зараз можна вкласти гроші в цінні папери, ОВДП і депозитні сертифікати Нацбанку, які дають приблизно однакову прибутковість і при цьому є надійним інструментом на ринку.

Що стосується класичного кредитування, то воно дає вищу маржу, ніж інвестиції в цінні папери, але водночас і більші ризики. При цьому, якщо клієнт отримує кредит, то разом з ним бере і комплексне обслуговування, починаючи від зарплатного проєкту і закінчуючи обслуговуванням зовнішньоекономічної діяльності.

Якщо порахувати всі продукти, які можна запропонувати корпоративному клієнту, виходить хороша маржинальність, тому що він працює з великим об'ємом грошей – від 1 млн грн. Для порівняння, физособа обертає на рахунку суму, в середньому, в рамках 200 тис. грн.

У нас є кілька проєктів. Деякі на стадії тестування, інші – на стадії узгодження всередині банку і з регулятором зокрема. Я думаю, що до кінця року порадуємо ринок новинками.

Плануємо вже цієї осені запустити для фізосіб власне мобільний додаток. Продукт проходить тестування вже більше півроку. У ньому з'являться класичні послуги, такі як безконтактні розрахунки, р2р-перекази, отримання грошових коштів по IBAN і базова оплата послуг. Паралельно з цим ми підвели карту IBOX BANK до сучасного стандарту: клієнти можуть оплачувати в POS-терміналах і в інтернеті з Apple Pay, Google Pay і Garmin Pay. Все це ми запустили в цьому році, що я вважаю відмінним результатом для сучасного технологічного банку.

Ми заявляємо, що ми транзакційний банк, оскільки цей бізнес високо маржинальний і профільний для нас зараз. Але фізично в банку присутні різні напрямки, як транзакційні, так і класичні.

Транзакційний бізнес зараз приносить стабільний дохід, тому ми і вибрали саме цю модель для своєї роботи. Чим відрізняється транзакційний бізнес? По суті, кількістю проведених клієнтських операцій і високими вимогами до безпеки і процесингу. Під час онбордінгу клієнти проходять комплаєнс і фінансовий моніторинг згідно із законодавством України та правилами платіжних систем. Рівень вимог тут найвищий, адже ми обслуговуємо величезна кількість платежів в міжнародних платіжних системах Visa і Mastercard.

На мій погляд, головне в роботі голови правління банку – побудувати вертикаль взаємодії з членами своєї команди і домогтися грамотної і злагодженої роботи на всіх рівнях.

Наявність управлінського досвіду з 2007 року безумовно допомагає. Управління транзакційним банком не вносить разючі корективи в мої професійні переконання і методи. Ми також розміщуємо вклади та кредитуємо населення. Але паралельно ми ведемо бізнес, яким в Україні займаються лише кілька банків і не втомлюємося вдосконалюватися в цьому.

Як будь-який представник банківської сфери, я солідарний з регулятором в цьому питанні: ринок є найкращим регулятором того чи іншого тарифу. А комісія інтерчейндж – це тариф.

Поетапне зниження комісії інтерчейндж – це компроміс між рітейлом і банками, у яких загальна мета: заробляти більше. І в разі інтерчейндж ми маємо ситуацію, коли однозначного рішення на користь однієї зі сторін приймати не можна. І дуже радує, що ринок сам зміг організуватися, провести дискусію і прийти до спільного рішення. Це показник того, наскільки ми виросли за останні 5-7 років.

Не готовий сказати. Думаю, що так, наслідки будуть, але що саме – не готовий прогнозувати. У будь-якого банку або фінкомпанії є собівартість продукту або послуги. У неї закладено і маржа.

Банк – не благодійна організація. Тому щоб працювати «не в нуль, а в плюс», банки будуть на чомусь добирати свою маржу, щоб надані послуги були з одного боку прибутковими, а з іншого – конкурентними на ринку.

Оцінюю однозначно позитивно. Як я вже говорив, проєкт був новаторським та складним. Завдяки сміливим і надійним партнерам, готовності до нових і амбітним проєктам, ми зробили дійсно гідний і потрібний ринку продукт. Результат колаборації з Moneyveo і Новою Поштою отримав дуже високі відгуки на MFO Summit, він подобається IBOX BANK і його акціонерам, його оцінив НБУ і Visa, наші колеги на ринку. Так само зараз на різних етапах близько трьох нових ко-бренд проєктів. Ми не плануємо зупинятися на досягнутому!

Думаю, усі активно підуть у відкриття електронних рахунків і випуск карт, в створення і впровадження своїх електронних грошей. Операції з цифровими грошима небанківських фінустанов – це ті ж транзакції платіжних систем, тільки без їх комісії, тому вони будуть дешевше.

Вже зараз у багатьох гравців на ринку є якісь гібридні пропозиції. Наприклад, Fozzy Group через банк Схід запускають необанк на основі програми лояльності мережі супермаркетів «Сільпо» «Власний рахунок». У останнього, я впевнений, понад 1 млн активної аудиторії, що дає сильний старт.

Внутрішня конкуренція є і між банками, і між фінкомпаніями, але як показала практика, ми можемо співпрацювати в різних напрямках.

На мою думку, фінансові компанії завдяки інвесторам з великими, дешевими та довгими грошима, можливо, придумають щось цікаве на українському ринку. Але, я вважаю, що перші рухи будуть можливі на основі партнерства з банками.

Фінкомпанії вже дуже довго співпрацюють з нами як звичайні клієнти – по розрахунково-касовому обслуговуванню. Ми один одного знаємо, поважаємо один до одного, тому, безумовно, будемо робити щось разом.

Я вважаю що до 2023 року встановляться певні гравці та правила гри на ринку. І десь до кінця року ми побачимо, які будуть тарифи і хто з ким буде «жити».

Клієнт-фізособа не відчує змін. Можливо, впаде фінансове навантаження. Але ви це побачите на довгому проміжку часу, якщо ведете фінансовий баланс як мінімум квартал.

Фінкомпанії можуть запустити щось на зразок своєї платіжної системи та електронних грошей. Але поки подібних зареєстрованих проєктів немає. Ті, хто не може випускати самостійно карти і відкривати рахунки, діляться комісією з тими ж банками, які дозволяють їм працювати на своїй платформі.

Якщо говорити про фізосіб, то на 1 серпня депозитний портфель становив 150,6 млн грн. Баланс по юрособам на ту ж дату – 36,7 млн грн.

Ми не займаємося активним залученням депозитів на ринку. Причина - нам фізично не потрібен ресурс, оскільки у нас немає активного кредитування. Банки, які активно кредитують, можуть завищувати ставки за вкладами, адже кредити приносять їм набагато більше, ніж забирають виплати по депозитах.

ми однозначно плануємо далі працювати з депозитами і розширювати продуктову лінійку для фізосіб. Це одна з послуг, яка обов'язково повинна бути в банку. Але голосно виходити на ринок і обіцяти кращі умови по відсотках і термінів поки не будемо. Наш бізнес лежить трохи в іншій площині.

Я вважаю, що прибутковість депозитів у валюті буде стабільною або навіть трохи впаде. Відсотки по гривневих внесках швидше за все будуть рости в міру підвищення облікової ставки Нацбанку – за моїм прогнозом, на 0,5-1 п.п. Тому мова йде далеко не про космічні доходи.

З точки зору практики, літо – це період відпусток. В цей час зростає активність по пасивах та банківських сейфах. На мою думку, щоб не втратити й щось заробити, українці зберігали свої заощадження у банках та їхали відпочивати.

Статистика не бреше. Дійсно, по банківській системі збільшилася пасивна частка депозитів, а курс долара відкотився вниз. Можу це пов'язати з тим, що в літній період традиційно немає бізнес-активності.

Втім, донор у вигляді МВФ видав нам черговий транш. Певний ресурс піде в золото-валютні фонди країни й стабілізує курс долара.

Курс долара, напевно, підніметься, тому що у вересні, коли починається бізнес-активність, він трохи коливається. А до середини осені, можливо, знову просяде, бо аграрії будуть вивозити свій товар за кордон і в Україну прийде валютна виручка.

Банківські сейфи стали дуже поширені в країні після Революції Гідності. Є ряд клієнтів, які активно користуються цією послугою. Іноді заїжджають вранці в банк, щоб щось забрати із сейфу, або ж приїжджають з офісу, щоб щось залишити.

Згідно із законом України, жоден банк не знає, що клієнт розміщує всередині депозитарної комірки. Безумовно, там розміщують як грошові кошти, так і документи, цінні та конфіденційні речі.

Попит великий, особливо в містах-мільйонниках. Якщо ви захочете зараз орендувати звичайну комірку недалеко від свого будинку або офісу, то вільна може знайтися тільки в 4-му або 5-му за рахунком банку. А якщо потрібен великий сейф, то доведеться обійти не менше 10 філій.

Залежно від тарифної сітки. Є плата за ключ від самого сейфу – це застава, що повертається, коли ви перестаєте користуватися послугою. Комірки продаються в нашій країні подобово. Чим більший строк – тим нижча ціна, чим менший– тим вища.

Е-ліміт – до 200 тис. євро в одні руки. І звичайний SWIFT. У відділеннях у нас працює Western Union, Moneygram, RIA – швидкі перекази особливо користуються попитом.

IBOX BANK має ліцензію як зберігача, так і торговця. Останні кілька років бачимо активність населення на ринку цінних паперів.

Починалося все з ОВДП. На українському ринку є кілька компаній, які щільно займаються операціями з держоблігаціями для фізосіб. Потім стали доступні не тільки державні папери, але також акції та облігації українських та іноземних емітентів. Ми їх надаємо фізособам в рамках своїх ліцензій.

Раніше, щоб працювати з цінними паперами, потрібно було мати певну суму грошей. тепер поріг входу знизився. Купити цінні папери можна фактично на суму від $100. Однак дохід від цього буде невеликий.

Втім, це хороший інструмент, щоб примножити гроші, якщо мова йде про період більше півроку. Прибутковість коливається близько 8% річних.

На практиці це відбувається як звичайне відкриття рахунку фізособи. Ви з паспортом та ідентифікаційним кодом приходите у відділення і говорите, щоб вам відкрили рахунок в цінних паперах.

Вам відкривають балансовий рахунок, і дають його реквізити. Далі у будь-якому з банків ви заявляєте, що хочете купити ОВДП. Там уточнюють, які саме папери і на яку суму, пропонують список доступних до покупки випусків ОВДП і яку вони дають дохідність.

Ви робите покупку: укладаєте договір і перераховуєте гроші зі свого поточного рахунку, які йдуть на біржу, де вашу гривню обмінюють на папери. Ваші цінні папери – це віртуальний актив. Рахунок у цінних паперах знаходиться у зберігача – банку, який має ліцензію на зберігання.

За ці послуги фінустанова бере комісію – це фіксовані цифри за відкриття рахунку, за зберігання, за покупку і, можливо, за обслуговування рахунку.

Якщо говорити про акції, то гарантій за розміром прибутковості немає. Це ринок. Ви самі визначаєте, коли купувати і коли продавати цінні папери. Всі дані про результати діяльності компаній знаходяться у вільному доступі.

Я вже досить давно активно інвестую в певні цінні папери державних та іноземних підприємств. Ризикові інструменти не розглядаю. Банкіри дуже специфічні люди, а гроші люблять тишу. Краще менше заробити, але зберегти. Це особисто моя інвестиційна філософія.

Думаю, що найближчим часом ми від цього не уникнемо. Вони вже увійшли в економіку деяких країн. У мене до них позитивне ставлення. Це хороший інструмент для розрахунків. Потрібно просто зрозуміти і прийняти, що цифрові активи, як правило, нічим не забезпечені. Це великий ризик втратити інвестиції.

Вже є закон України про віртуальні активи, за який проголосувала Верховна Рада. Я думаю, що найближчим часом НБУ випустить свою е-гривню. Регулятор давно про це говорить, і у нього є всі інструменти для цього, в тому числі національна платіжна система «Простір».